Про організацію

about_350x280Як людина з вродженою хворобою нічого не знає про здоров’я, так наша планета нічого не знає про мир. Війна – в тому чи іншому вигляді – не припиняється ніколи. Світова, громадянська, релігійна… перша, друга,  десятилітня, столітня. Наша історія – це історія воєн.  Але, як колись було винайдено пеніцилін і від людства відступили смертельні недуги, так одного прекрасного дня буде винайдено спосіб принести на планету мир. Ми робимо крок у цьому напрямку, ви з нами?

Трохи цифр

На сьогодні у світі налічується більше 20 гарячих точок.  Більше 20 країн живуть на пороховій бочці, не знаючи,  яким буде завтрашній день і чи не спалить він дотла їх життя.

З-поміж цих країн є такі, які ніколи не знали миру – це переважно країни Африки, де хаос і руїни стали нормою життя, де, маючи зброю, ти вже можеш створювати якусь свою спотворену правду. Де діти граються гранатами, а дорослі граються життями.

Є і ті, кому війна, нехай і локальна, могла наснитися лишень у кошмарах. Десятиліттями вони живуть мирно, але потім одного  жахливого дня, життя повністю змінюється раз і назавжди. Такі країни не можуть повірити в те, що відбувається на їх території, ані люди, ані уряд не пам’ятають, як з цим боротися, адже армії таких країн слабкі, а люди не пристосовані до того, щоб виживати в екстремальних умовах.

І тим і іншим категоріям країн однаково боляче й страшно. Азія, Європа, Африка, Близький Схід, Південна Америка – ні в кого немає чудодійної вакцини від смертельної хвороби під назвою «війна».

Чи уся справа в економіці?

У  стародавні часи філософи говорили, що якщо зірвати з війни пишні словесні убрання,  залишиться лиш голий розрахунок. Війни завжди починалися через ресурси: були то земля чи полонені, їжа чи золото. І сьогодні всі війни можна звести до питання грошей чи влади, хоча на перший погляд може здатися, що деякі конфлікти мають інші причини. Говорять про культурні, релігійні, гендерні війни, але якщо відкинути слова – що залишиться? Правильно, залишиться право розпоряджатися найкращими ресурсами і диктувати невигідні умови іншим.

Здається, що багато хто вже звик до цього цинізму: навіщо сіпатися, коли є сильні світу цього, які ріжуть планету наче святковий торт, забираючи собі кращі шматки, і якщо завадити їм, вони можуть знищити.

Можливо, багато хто змирився з такою ситуацією, але не ми. Ми більше не можемо спостерігати за тим, що на тлі грошей людське життя нічого не варте, що війни то тут, то там розпалюються спритними руками жадібних умільців. Хтось має зробити перший крок у боротьбі за абсолютний мир. Ви з нами?

Інший не означає ворожий

Будь-яка миротворча діяльність має починатися з розуміння, зі спроби почути. Якщо перефразувати відомий вислів, то можна сказати: що «той, хто має вуха,  зупинить стрілянину». Усі ми дуже різні: хтось вірить в єдиного Бога, хтось вірить у цілий пантеон, хтось взагалі не потребує віри. Одні їдять і п’ють на золоті, інші за золото вважають звичайну їжу. Одні живуть замкнутими общинами, інші відкриті й навіть нав’язують свою культуру іншим. Ми – дуже різні, але ми схожі в головному: нам усім потрібен мир. Мир не на день або рік, а мир назавжди. Мир, який перейде як найцінніша сімейна коштовність нашим онукам і правнукам. Ні багатий, ні бідний, ні католик, ні ісламіст – ніхто не може планувати майбутнє, коли за вікном руйнується місто, країна, коли від болю кричать діти, коли синів народжують тільки для того, щоб кинути їх у вир війни.

У справі глобальної миротворчості немає протоптаних стежин, що гарантовано ведуть до мети. Тут кожен першопроходець і на кожного чекає непростий досвід. Ми не боїмося піти проти системи, проти глобальної нелюдської економічної схеми, зробити крок до життя, в якому усі назавжди забудуть слово «війна». Ви з нами?

І якщо ви відповідаєте «так», то не бійтеся переважаючих сил цинічних пройдисвітів. Згадайте притчу про гілочку та віник: зламати кожну гілку окремо легко, зламати добре зв’язаний віник – неможливо. Ми хочемо стати тим «віником», який вимете з усіх куточків планети сміття воєн та кровопролить, але без вас ми просто гілочка. То ви з нами?